Марія Михайлівна Рівненська Степанська Гольшанська † 1518
Straipsnis iš Rodovid LT.
| Giminė | Гольшанські |
| Lytis | Moteris |
| Pilnas vardas gimus | Марія Михайлівна Рівненська Степанська Гольшанська |
| Tėvai
♂ Михайло Семенович Болобан Гольшанський [Гольшанські] † 30 rugpjūčio 1435 | |
Įvykiai
vaiko gimimas: ♀ Анастасія Семенівна Збаразька (Гольшанська) [Збаразькі]
vaiko gimimas: ♂ Василий Немирич [Немиричи]
santuoka: ♂ Яків Война Немирич Яцько Немирович [Немировичі]
santuoka: ♂ Семен Васильєв син Збаразький Колоденський Несвіцький [Несвіцькі] † 1481
1466 vaiko gimimas: ♀ Maria Niemirzyc (Czartoryska) [Niemirzycowie] gim. 1466 † 1505
1518 mirtis: Велике князівство Литовське
Pastabos
На завершення розповіді про фундаторку Рівного згадаймо її родовідні корені. Рівненський драматург Іван Білоус дослідив, що походить вона зі знатного аристократичного роду, її батько – Олізар Шилович, володимирський і луцький староста, маршалок Волинської землі. Маріїн дід Гаврило був одним із найближчих радних князя Свидригайла. Шиловичі належали до роду Кірдеїв, основником якого був один із перекопських володарів, який перейшов на службу до галицьких князів.
На схилі літ княгиня Марія доручила управляти своїми маєтностями внучці Ганні-Тетяні, а сама зайнялася благодійністю: допомагала убогим, робила великі пожертви церквам, Києво-Печерській лаврі. У Городку, подарованому лаврі, засновано монастир і резиденцію митрополитів.
Померла княгиня Марія 1518 року. Король Сигізмунд видав привілей, яким усі її маєтності (невдовзі вони стали зватися Ровенщизною) визнав власністю князя К. Острозького – чоловіка Ганни-Тетяни. Через три роки помирає і вона, а ще через дев’ять років не стало і князя Костянтина. Обоє вони поховані в Києво-Печерській лаврі.
Треба розуміти, що Яків Война Немирич переписав своїй дружині, княгині Марії Степанській, як вено, частину вотчинної землі в Левковичах. Княжна Марія після смерті Якова Войни Немирича у 1461 році вдруге вийшла заміж за князя Василя Семеновича Збаразького. З цього й випливає, чому потомки князів Збаразьких претендували на землю Немиричів-Невмержицьких.
Звернення князів Збаразьких до Люблінського Трибуналу стало основним доказом того, що вотчина Немирі Резановича знаходилася в Левковичах та Невмиричах Овруцького повіту (на місці сучасного села Левковичі).
Іван Левковський звернув увагу на документ Люблінського трибуналу (Книга №2, 1604 року лист 1715), в якому нащадки князів Збаразьких вимагають від дворян Левковських повернути їм, як спадщину, грунти Остапівські й Сосновські в Левковичах та частину грунту Васьківського Невмирицького, в «земле киевской лежащего». Під час дослідження цього документа та вивчення родословної князів Збаразьких встановлено, що княгиня Збаразька Марія – вона ж княжна Ровенська та княжна Степанська – була дружиною Якова Войни Немирича, батько якого, Немиря Резанович, був відомим діячем у Великому князівстві Руському на Волині у князівстві князя Свидригайла Ольгердовича.
Треба розуміти, що Яків Война Немирич переписав своїй дружині, княгині Марії Степанській, як вено, частину вотчинної землі в Левковичах. Княжна Марія після смерті Якова Войни Немирича у 1461 році вдруге вийшла заміж за князя Василя Семеновича Збаразького. З цього й випливає, чому потомки князів Збаразьких претендували на землю Немиричів-Невмержицьких.
Звернення князів Збаразьких до Люблінського Трибуналу стало основним доказом того, що вотчина Немирі Резановича знаходилася в Левковичах та Невмиричах Овруцького повіту (на місці сучасного села Левковичі).
Nuo senelių iki vaikaičių
titulas: князь
titulas: князь Вязынский
santuoka: ♀ Александра Дмитриевна Друцкая (Гольшанская)
titulas: 1410?, князь-наместник Киевский
mirtis: < 1420, или 1418
titulas: княжна
santuoka: ♂ Иван Мстиславович Хотет Карачевский
santuoka: ♂ Витовт Кейстутович Литовский , ІІ (третья жена)
mirtis: 1448
titulas: князь
santuoka: ♀ Мария Ходковна Быбельская (Гольшанская)
titulas: 1422 - 1432, князь-наместник Киевский
titulas: княжна
santuoka: ♂ Asmuo:885762
mirtis: 1458
palaidojimas: костёл святой Анны, Варшава
titulas: 1463 - 1480, Колодяжин, Велике князівство Литовське, Князь колодяженський
titulas: 1474 - 1480, Збараж, Велике князівство Литовське, Князь збаразький
mirtis: 1481, Велике князівство Литовське
♂ Михайло Васильович Чорторийський titulas: Велике князівство Литовське, Князь Чорторийський
mirtis: 1489
religija: православный
santuoka: ♀ Анастасія Семенівна Збаразька (Гольшанська)
kita: 1490, староста Луцкий
kita: 1494, маршалак земли Волынской
kita: 1500, великий гетман литовский до 1501
mirtis: 1505
♂ Константин Иванович Острожский titulas: князь
santuoka:
profesija: 1497 - 1500, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
karinė tarnyba: 10 rugpjūčio 1497 - 1500, великий гетман Литовский
profesija: 1507 - 1522, староста Луцкий и маршалок земли Волынской
profesija: 1507 - 1516, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
karinė tarnyba: 26 lapkričio 1507 - 1530, великий гетман Литовский
santuoka: ♀ Тетяна Ганна Семенівна Гольшанська (Острозька, Корецька) , І
profesija: 1511 - 1522, кастелян Виленский
profesija: 1518 - 1530, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
profesija: 1522 - 1530, воевода Трокский
santuoka: ♀ Олександра Семенівна Слуцька (Острожська) , ІІ
mirtis: 11 rugsėjo 1530, Туров, Великое княжество Литовское
palaidojimas: Успенский собор, Киево-Печерская Лавра, Киев
